Між темрявою та світлом

Ця історія — між буденним і міфічним. Боги, безсмертні, люди — усі вони частина строкатої тканини буття — нитка до нитки. І юній Мальві — обраній, безсмертній — призначена нелегка доля: зрозуміти й приборкати власні сили, віднайти свій шлях і боронити цю одвічну гармонію життя між добром і злом, між темрявою та світлом. Чи до снаги це дитині двох світів?

Зворотний бік світла

ЦЯ ІСТОРІЯ — МІЖ БУДЕННИМ І МІФІЧНИМ.

Боги, безсмертні, люди — усі вони частина строкатої тканини буття — нитка до нитки. І юній Мальві — обраній, безсмертній — призначена нелегка доля: зрозуміти й приборкати власні сили, віднайти свій шлях і боронити цю одвічну гармонію життя між добром і злом, між темрявою та світлом.

ЧИ ДО СНАГИ ЦЕ ДИТИНІ ДВОХ СВІТІВ?

— Навіть дурень знає, що найтемніша ніч перед світанком. Сподіваюсь, що рано чи пізно, Стрибе, і у твоїй голові зійде Сонце. Я ж не годна його запалити.

Немає щастя між богами світла й темряви. Як не старайся, а природа візьме своє. Тож кохання між світлою Птахою та її темним обранцем Стрибом згасло? Пішла світла й заборонила себе шукати. Немає щастя між богами й смертними. Марно сподіватися на вічну любов. Але серед смутку й журби народжується надія — юна Мальва, дитина бога й смертної, сподівання світлої Птахи, благословення й запорука світу.

Зворотний бік темряви

ЦЯ ІСТОРІЯ — МІЖ БУДЕННИМ І МІФІЧНИМ.

Боги, безсмертні, люди — усі вони частина строкатої тканини буття — нитка до нитки. І юній Мальві — обраній, безсмертній — призначена нелегка доля: зрозуміти й приборкати власні сили, віднайти свій шлях і боронити цю одвічну гармонію життя між добром і злом, між темрявою та світлом.

ЧИ ДО СНАГИ ЦЕ ДИТИНІ ДВОХ СВІТІВ?

— Падай і підводься, поки живий. Бо ж ті, хто впав та не підвівся, — мертві!

...а поки Мальва мандрує світами. От і до темних завітала, до батька Стрибога. І Птаха не заперечувала, відпустила. А що? Мальва не боїться якихось-то дітей Чорнобогових. Вона зухвала, гостра на язик, темні їй не указ. Чи указ? І Мальва не боїться, бо геть не уявляє могутності темних? Їхньої жорсткої сили. І їхньої впевненості, що вона — вже їхня, що темна, просто не усвідомила це. І що ж робити? Як їй бути? Ким їй бути?

Зворотний бік сутіні

…Сутінь мешкає у кожному, навіть у найсвітлішому місці… Сутінь як нагадування для душі, що ти можеш згинути у сірому вирі безликості. …Сутінь, яка легко перетворює добро просто на слова, а не вчинки та дії.

Вічна боротьба темряви й світла породжує тіні. Вона розмиває кордони між добром і злом, між правдою та брехнею… Вона перетворює епічну боротьбу на дріб’язкову штовханину. І вже не ясно, хто насправді ворог, кому протистояти, кого захищати. Навіть могутні безсмертні потрапляють в сірі тенета, які розставляє хтось невідомий, втілюючи власний план. І тому таємничому сірому байдуже на світло й на темряву, на добро й зло, він однаково використовує їх, роз’їдаючи душі смертних і богів, перетворюючи їхні слабкості й бажання на інструменти у власній грі.
І Мальва, й Остап, і Птаха, і Стриб, і Лада, і навіть Оракул — бродять напомацки в сірій імлі. Проте світ безмежний і непередбачуваний. Хто може бути певен, що вхопив бога за бороду? Що натомість не тримає в кулаці жмут сухої трави?

— І скажи мені, Пташко, хіба випадковість — це не таємна присутність Творця?